Літописи Київської Русі відраховували Нові роки від 1 березня аж до кінця XV століття. Це початок весни, відновлення Яви – життя природи. Початок Нового року в місячно-сонячному календарі припадав на новий місяць (молодика).
В цей день проводжали Зиму, яка уявлялася старою, кістлявою, згорбленою бабусею, уся в чорному, вилинялому одязі. Зима – це богиня Смерті. Натомість закликали прихід Весни у вигляді гарної молодої дівчини. Проводилися ігрища – розігрувалася суперечка між Зимою і Весною, влаштовувалися змагання. Весні допомагали обрядовим співом, і під кінець дійства під загальне весілля спалювали солом'яне опудало, що символізувало Зиму
Коментарі ()
Ви маєте авторизуватись, щоб залишити коментар.