Береза бородавчаста

(Betula pendula) береза повисла; береза бородавчатая

Цвіте у квітні – травні
Використовують бруньки, молоде листя і сік весняного “плачу”
Бруньки заготовляють рано навесні, в період їхнього набрякання, листя – у квітні-травні, коли воно ще запашне та клейке. Бруньки, що розкрилися, і старе листя втрачають свої лікувальні властивості. Готову сировину зберігають у сухому добре провітрюваному місці. Строк придатності – 2 роки.

Цілюща дія
Препарати берези проявляють сечогінні, жовчогінні, протиспазматичні, протизапальні, ранозагоювальні, антивірусні, глистогінні та протипаразитарні властивості. Вони регулюють обмін речовин, функцію травного тракту й жіночих статевих органів.
Березовий сік виявляє загальзміцнюючу дію, сечогінну та відхаркувальну дію, сприяє виведенню з організму шкідливих речовин, допомагає при серцнвих набряках. Його використовують як загальнозміцнюючий та кровоочисний засіб при втратах крові, порушенні обміну речовин, при хворобах шкіри, дихальних шляхів і при хворобах, що супроводжуються високою температурою тіла.

В акушерсько-гінекологічній практиці препарати берези використовують при гіпоменструальному синдромі, при набряках вагітних, нефропатії, клімактеричних неврозах; відвар бруньок – при нефропатії; настоянку листя і березови сік – як загальнозміцнюючий засіб при анемії в післяпологовий період і при клімактеричних неврозах.
У народній медицині препарати з листя та бруньок використовують при бронхіті, гіперацидному гастриті та виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при жовчокамяній хворобі, набряках і подагрі.

Відвар або настоянка бруньок, крім того, вважається ефективним засобом при хронічній діареї та глистяній інвазії (аскаридами та гостриками).

Препарати з бруньок та листя, а також свіжий березовий сік вживають у народі в усіх випадках, коли необхідне загальне оздоровлення й поліпшення обміну речовин в організмі.
Використання березових віників у парильнях є корисним при болях у суглобах, подагрій радикулітах, а також при простудних та шкірних захворюваннях.

Лікарські форми та застосування
Внутрішньо – настій листя (2 чайні ложки на 200 мл окропу, настоюють 30 хв, охолоджують, фільтрують і додають на кінчику ножа питної соди) по 50 мл 3-4 рази на день перед їжею; настоянку бруньок (у співвідношенні 1:5 на 90% спирті) по 1 чайній ложці на прийом як жовчогінний і сечогінний засіб;
відвар бруньок (10 г на 200 мл окропу) по 1 стол. ложці 3-4 рази на день;
настій бруньок (10 г або половина стол. ложки на 200 мл окропу) пити теплим по половині-третині склянки 2-3 рази на день за 10-15 хвилин до їжі як сечогінний і жовчогінний засіб та при мікозах;
свіжий березовий сік по 1 склянці 2-3 рази на день.

НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ вживати настої і відвари бруньок берези при функціональній недостатньості нирок і жінкам в період вагітності.